Власний особистісний і педагогічний портрет

Я, Приведа Надія Миронівна, вчитель математики та інформатики. На педагогічній ниві працюю вже 19-й рік.

   Так склалося, що з дитинства пов’язана з математикою. Моя тітка, Цяцяк Софія Степанівна, 39 років працювала вчителем математики. Зараз у Тулиголівській ЗОШ І-ІІ ступенів працює вчителем математики інша тітка Пелех Любов Михайлівна, а у Монастирецькій ЗОШ І-ІІ ступенів її донька Марія – також  вчитель математики. Виходить, що це наша династія математиків. А ще любов до предмету прищепила  мені моя вчителька математики Миколаєвська Любов Миколаївна. Пройшло багато років, а її слова, методику, темп уроку  відчуваю і зараз.

   Потім було навчання в Дрогобицькому  педагогічному університеті імені Івана Франка на фізико-математичному  факультеті.

   Погоджуюсь із думкою, що вчитель завжди учень, бо щодня щось нове відкриваєш для себе. Змінюється світ, змінюються підходи до викладання, та незмінним залишається головне призначення вчителя – навчити людину бути Людиною. Тому, моїм життєвим кредом є: «Людина починається з добра». Вважаю, педагогічне покликання – це не тільки  передача знань, умінь і навичок, а й всебічний розвиток здібностей та можливостей учнів, виховання порядного, відповідального, свідомого громадянина країни. У народі кажуть, що педагогом треба народитися. Бути ним без покликання і таланту неможливо. Робота в школі дає багато радощів, творчого задоволення, проте вона неможлива без терпіння, доброзичливості, поваги і любові до своїх вихованців. Розумію, що сучасним школярам нелегко збагнути пріоритет знань, тому постійно спонукаю до різноманітної роботи, всіляко допомагаю. Намагаюся знаходити у кожному щось хороше, розвиваю його. Я сподіваюся, що мої вихованці наблизяться до своїх заповітних мрій, а для мене особисто це теж безцінний досвід і можливість самореалізуватися.

Мета роботи з учнями полягає у підвищенні якості знань, розвитку потенційних можливостей кожної дитини. У своїй роботі стараюсь знаходити правильне рішення у будь-якій нестандартній ситуації, сприяю самовизначенню дитини. Застосовую форми роботи, що розвивають творче мислення учнів, спонукають їх аналізувати, порівнювати, розвивати почуття доброзичливості, взаємодопомоги. Можу з впевненістю сказати, що я люблю свою професію.